Стихами и душой
Поэзия - это искусство намёка

Здраствуй, школо! Добрий день, життя!
Лагiдне волошкове дитинство!
Деревце, малесеньке дитя
На шкiльнiм подвiр'ї веселиться.

То, неначе руку до чола,
Гiлку гне и дивиться далеко.
То тiненьким голосом спiва
I танцює  наче та  лелека.

Так було, що й ми, як цей малюк
Серцем юнi, розумом - зеленi,
В цiм краю, а може в цiм раю
Зустрiчали свято вересневе.

Так було давно. Сто рокiв-зим.
А душа не забуває, просить,
Щоб її  вiдвiв маленький син
В ту далеку i щасливу осiнь.

(19. 11. 2001)